Пісня про рушник

Сегодня нашла в книге замечательную песню (Пісня про рушник) хочу поделится ним из читателями...

                                                              Пісня про рушник

                                       Рідна мати моя, ти ночей недоспала,

                                       Ти водила мене у поля край села,

                                       І вдорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

                                       І рушник вишиваний на щастя дала.

                                       І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

                                       І рушник вишиваний, на щастя дала.

                                       Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

                                       І зелені луги, й солов'їні гаї,

                                       І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

                                       І засмучені очі хороші твої.

                                       І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

                                       І засмучені очі хороші, блакитні твої.

                                       Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

                                       В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

                                       І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

                                       І дитинство, й розлука, і вірна любов.

                                       І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

                                       І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

                                                                                                Андрій Малишко